Приїхала до Шевченка, наплакалася, наговорилася, відкрила свою душу Тарасу Шевченку, зрозуміла наскільки важливим є для неї «те святе чарівне малювання»
Катерина Білокур часто зверталася до Т. Г. Шевченка. «…Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!), так як ото старі люди кажуть, наче мені хто дання дав, наче ото дроком напоїв та ще й чисто розведеним! Я мов зрочилась!...
От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!» (з листа до С. Таранушенка, грудень 1953). «Кобзар» завжди стояв у неї на чільному місці, поряд з Гоголем, Чернишевським, мемуарами Рєпіна, посібниками з теорії живопису. У важкі хвилини життя Катерина Білокур зверталася до Шевченка, навіть поїхала на могилу Тараса Григоровича порадитися. Мала багато залицяльників, проте кожен з них хотів бачити в ній господиню, а не художницю. Проте один парубок дуже припав до душі.
Приїхала до Шевченка, наплакалася, наговорилася, відкрила свою душуТарасу Шевченку, зрозуміла наскільки важливим є для неї «те святе чарівне малювання» і в черговий раз відмовила хлопцеві.
Так і прожила все життя одинокою…http://nubip.edu.ua/sites/default/files/u73/Yagotin_03.pdf
|
|
От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!» (з листа до С. Таранушенка, грудень 1953). «Кобзар» завжди стояв у неї на чільному місці, поряд з Гоголем, Чернишевським, мемуарами Рєпіна, посібниками з теорії живопису. У важкі хвилини життя Катерина Білокур зверталася до Шевченка, навіть поїхала на могилу Тараса Григоровича порадитися. Мала багато залицяльників, проте кожен з них хотів бачити в ній господиню, а не художницю. Проте один парубок дуже припав до душі.
Приїхала до Шевченка, наплакалася, наговорилася, відкрила свою душуТарасу Шевченку, зрозуміла наскільки важливим є для неї «те святе чарівне малювання» і в черговий раз відмовила хлопцеві.
Так і прожила все життя одинокою…http://nubip.edu.ua/sites/default/files/u73/Yagotin_03.pdf
Вчитель Іван Григорович Калита давав читати Катерині книжки. І саме в його гостинній хаті вона познайомилась з альбомом репродукції Третьяковської галереї. Іван Григорович також прищепив їй любов до літератури. Давав вивчати твори Лесі Українки, Івана Франка, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка та багато інших. Саме тоді і полюбила Катерина Білокур Тараса Шевченка. Полюбила не тільки його вірші, а й його волю, працелюбність, силу та душу. Шевченко буде супроводжувати Катерину все життя. До нього жінка буде звертатися за порадами, за захистом, до нього вона і буде молитися і просити в нього кращої долі та мудрості. Він стане для неї талісманом, духовним наставником та порадником.
Саме з Шевченка Катерина буде брати приклад у майбутньому. http://ua.convdocs.org/docs/index-67737.html Другим захопленням художниці була література. Змалку кохалася вона у поезії Тараса Шевченка, не знаючи його мистецької творчості, а коли побувала вперше 1949 року в Музеї Т.Шевченка в Києві й побачила його картини, ще глибше захопилася його генієм, а його біографія стала для неї взірцем у подоланні труднощів. Лише через рік вона наважилася подарувати музею свій твір — «Квіти на голубому тлі» — з написом: «Цю картину присвячую Київському музею Тараса Григоровича Шевченка.
Саме з Шевченка Катерина буде брати приклад у майбутньому. http://ua.convdocs.org/docs/index-67737.html Другим захопленням художниці була література. Змалку кохалася вона у поезії Тараса Шевченка, не знаючи його мистецької творчості, а коли побувала вперше 1949 року в Музеї Т.Шевченка в Києві й побачила його картини, ще глибше захопилася його генієм, а його біографія стала для неї взірцем у подоланні труднощів. Лише через рік вона наважилася подарувати музею свій твір — «Квіти на голубому тлі» — з написом: «Цю картину присвячую Київському музею Тараса Григоровича Шевченка.
![]() |
Квіти на голубому тлі (1942-1943), Катерина Білокур |
Немає коментарів:
Дописати коментар