Есть ли будущее у нашей цивилизации? Беседа с Михаилом Казиником

Беседа о великой культуре, о важности досуга и будущем цивилизации с Михаилом Семеновичем Казиником.

- Культура на линии огня: что с нами происходит?
- Является ли великая культура элитарной? Или культура открыта для каждого человека?
- Истинная и ложная элитарность.
- Есть ли иерархия среди различных культур? Или каждая культура великая?
- Что происходит с современным человеком и почему он так мало времени уделяет главному?
- Досуг как мерило свободного человека.
- Нужно ли обучаться искусству проведения досуга?
- Как разорвать порочный круг противопоставления ложных "элит" и "масс"?
- Как расколдовать главные предрассудки относительно мировой культуры?

СПЕРШУ ВНИЗ – ПО КРИТИЧНУ МАСУ. ПОМИЛКИ МИНУЛОГО. ДУХОВНА ПАСТКА | Жовті...

Ми неодноразово згадували про важливість суспільних цінностей для розвитку чи занепаду країни. А система суспільних цінностей загалом називається "культура". Про їхню важливість наголошували економіст Олександр Пасхавер, режисер Олександр Сокуров, культуролог Зеновій Мазурик, лікар, письменниця Емма Піньковська, музыкант Михайло Казінік та інші. Пропонуємо познайомитися з думкою Мирослава Мариновича, правозахисника, дисидента, радника ректора УКУ: «Мусимо змінити антицінності – або цінності виживання – на цінності розвитку».

🔸 еліта чи еліти? 🔸 «бути» чи «здаватися»?  🔸 дракони політики і суспільний договір 🔸 вибір Христа: не у владу, а вниз, по критичну масу  🔸 кайдани корупції, кумівства і брехливості  🔸 правда в родинах репресованих  🔸 мовчання як ефект Голодомору

🔸 арешти за Шевченка: що особливого в даті – 22-е травня? 

🔸 «ненавистю заразитися легко» 

🔸 вишкірене обличчя гніву і перемога над собою 

🔸 завдання України – не рів з крокодилами 

🔸 ілюзії Заходу і новий Навальний 

🔸 розрізняти опонентів і ворогів

🔸 з бульбашок перетворитися на каркас

МОЯ ЗЕМЛЯ - книга для дітей і не тільки

Піньковська Емма. Моя земля:

розповіді. - Черкаси: Видавець

Чабаненко Ю.А., 2011. - 16 с.

Будь-яка книга має властивість дивувати читача не тільки новими фактами, але і оновленим змістом, що відкривається раптом у, здавалося б, давно знайомих речах. Як і коли це одкровення відбувається? У кожної людини по-своєму і в різний час. Швидше за все - у міру розвитку в ньому вдумливості, уміння міркувати логічно і роздумувати над питаннями, що стосуються не тільки власного благополуччя.

Дані розповіді призначені для формування почуттів: миролюбності, правдивості, вдячності й відповідальності, таких необхідних у вихованні дітей раннього віку.

Книга видана на кошти Галини Григорівни Шматок. 

Юним друзям, які закінчили
початкову школу знань,
присвячується.

ПЕРЕДМОВА

Мало хто з дитячого віку замислюється про своє майбутнє. А воно, це майбутнє, настає непомітно. Все, що було вчора або в минулому місяці, або в минулому році - це минуле.

Все, що відбувається сьогодні, тут і зараз - це теперішній час.

Кожен наступний день, кожний наступний тиждень, місяць і кожен наступний рік - це твоє майбутнє.

Майбутнє буває близьке (завтра) і далеке (в старості). Час летить швидко.

Діти підростають, переходять з класу в клас, і стають дорослими. Звички свої всі люди починають формувати в минулому (в дитинстві). Які властивості для формування свого характеру опанує дитина, такою людиною вона і стане в подальшому своєму житті.

Хто ти? Чи можеш перерахувати свої чесноти? А недоліки свої знаєш? Що є в тобі такого, над чим треба було б ще попрацювати, щоб змінитися на краще?

Можна побажати бути правдивим, але якщо не намагатися стати таким, то залишишся не повністю правдивим: не у всьому, не завжди, не з усіма. Це буде напівправда. Якщо дитина звикне чинити так, а інші не будуть вважати її правдивою, то вона образиться на людей.

Якою людиною ти мрієш бути? Справедливою чи несправедливою? Сильною чи слабкою? Чесною чи хитрою? Здоровою чи хворою? Примножуй своїми вчинками добрі і благородні якості. Старайся! Але починати слід з правдивої оцінки самого себе. 

ПРО ДЕМОКРАТІЮ ТА ВИБОРИ

Ознайомившись уважно та вдумливо зі змістом брошури Ії Сапіної : "Азбука для розумно мислячого виборця", приходиш до висновку, що в сучасному світі  в жодній з нинішніх країн немає  зразкової демократичної моделі, яку можна було б  повністю запозичити на інших принципах, взявши все найкраще, що існувало досі.

Демос (гр.) – народ. Кратос (гр.) – влада. Це всім відоме. явища, можливо цікаво.Весь народ (всі його представники) у державі має однакове право на загальнолюдські цінності. Саме так розуміють значення слова «народ» сучасники.Однак у Стародавній Греції, де народилося і застосовувалося словосполучення – демократія, словом «демос» ( що у перекладі з давньогрецької означає - народ) так називалося не все, а лише вільне населення, це були люди, які мали всі громадянські та політичні права.
Тому в той же час, там же, у Греції, поряд з «демосом» проживали і були безправними раби. Ще в цій державі жили раби, що приїхали з різних країн, і вільні чужоземці (купці), але вони не мали політичних прав. Крім того, серед них мешкали власні раби, відпущені на волю. Таких людей називали – метеки. Вони, ці «метеки», маючи особисту свободу, теж не мали політичних прав. Вони не могли обирати та бути обраними до владних структур.

Таким чином, ті, кого в далекі часи називали «демос», тобто менша частина населення (вільні та багаті люди), обирали зі свого середовища «кратос» (влада), яке створювало закони для зручності власного існування демосу в зовнішніх умовах, що змінюються. особистого життя. Виходить, що більшість у давній демократичній країні Греції підкорялася меншості? Нічого не нагадує така державна система? Улови, розумно мислячий читач, підміну понять (подвійний зміст) у сучасному політичному русі, що зветься «демократією».

Перезаснування країни: хто стане українським де Голлем?

Василь Куйбіда — президент Всеукраїнської асоціації магістрів державного управління, доктор наук з державного управління, професор, заслужений юрист України.

Розмова з Василем Куйбідою стосувалась нинішнього стану і можливих сценаріїв розвитку країни. Пан Василь аргументував потребу, можливість і механізм перезаснування країни за прикладом П’ятої Французької республіки. Василь Куйбіда — український політик, громадський діяч, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.

Наукова стаття В.Куйбіди "Модернізація української держави у воєнний період і її перезаснування після війни", про яку йшла мова в інтерв’ю, розміщена на сайті Фонду "Творча Ініціатива" за посиланням http://cif-bc.blogspot.com/2023/12/bl... Також рекомендуємо познайомитися зі статтею "Про патріотизм і патріотів", http://cif-bc.blogspot.com/2021/03/bl..., а також попередніми передачами: "Три причини корупції і очікувані три революції в ході побудови Держави Справедливості" (https://youtu.be/FIVIDd1wf5I). "Ще раз про симуляцію реформ і чи є світло в кінці тунелю" https://youtu.be/xWj_-w4X2x0 В публікаціях і відео на конкретних прикладах проілюстровані базові причини корупції, яка пронизала практично усі сфери нашого життя та нашої держави в цілому. Це – спотворені цінності (честь і совість стали в суспільстві переважно архаїчним явищем), керований хаос в управлінні (за якого дуже успішно ловиться рибка в мутній воді) та нарешті – безвідповідальність посадовців і депутатів за свої дії чи бездіяльність. На цьому міцно тримається Система Адміністративної Ренти. В її руках фінанси, законотворчість, судова система та інші атрибути влади, включаючи безумовний вплив на вибори усіх рівнів. Чи є вихід із замкнутого кола "фасадної демократії"? Так, світло в кінці тунелю таки є. І це не поїзд, який шалено мчить нам назустріч… Це Українська Громадянська Ініціатива Партнерства для Добра і Справедливості (https://initiative-2025.blogspot.com). Поки що це єдина програма дій, спрямована не на побутополіпшення в суціль корумпованій Україні, а на руйнування базових основ СИСТЕМИ.

Н.К.РЕРИХ. КУЛЬТУРА - ПОЧИТАНИЕ СВЕТА

«Культура есть почитание Света. Культура есть любовь к человеку. Культура есть благоухание, сочетание жизни и Красоты. Культура есть синтез возвышенных и утонченных достижений. Культура есть оружие Света. Культура есть спасение. Культура есть двигатель. Культура есть сердце.

Если соберем все определения Культуры, мы найдем синтез действенного Блага, очаг просвещения и созидательной Красоты».

Осуждение, умаление, загрязнение, уныние, разложение, все порождения невежества не приличны Культуре. Ее великое древо питается неограниченным познаванием, просвещенным трудом, неустанным творчеством и подвигом благородным.

Камни великих цивилизаций укрепляют твердыню Культуры. Но на башне Культуры сияет алмаз-адамант любящего, познающего бесстрашного Сердца.

Любовь открывает эти Врата прекрасные. Как всякий настоящий ключ, и любовь эта должна быть подлинная, самоотверженная, отважная, горячая. Там, где истоки Культуры, там источники горячи, и бьют они из самых недр. Где зародилась Культура, там ее уже нельзя умертвить. Можно убить цивилизацию. Но Культура как истинная духовная ценность бессмертна.

Потому и радостна пашня Культуры. Радостна даже в самых крайних трудах. Радостна даже в напряженных битвах с самым темным невежеством. Зажженное сердце не ограничено в великой Беспредельности.

МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД І ЇЇ ПЕРЕЗАСНУВАННЯ ПІСЛЯ ВІЙНИ

До уваги читачів, які намагаються зрозуміти смисли подій, причини нинішнього стану України, проблеми державного і місцевого управління у воєнний та повоєнний періоди.

З люб’язного дозволу автора, подаємо наукову статтю доктора наук з державного управління, професора Василя Куйбіди, написану ще 2022 року. Перебіг подій з того часу яскраво підтвердив об’єктивність оцінок тенденцій у суспільстві й державі, а також у світі, а також логіку висновків щодо потреби проведення нагальних змін у економіці, а головне – перезаснування держави після перемоги у війні. А для цього слід здійснити пошук нових сенсів існування Української держави і співбуття світової спільноти, проведення докорінних реформ міжнародних інституцій, створених після другої світової війни та заснування нових. Звичайно, має змінитися парадигма повоєнного державного управління після перезаснування держави і підготовки відповідних спеціалістів.

Найголовніше – ми маємо змінювати державу саме зараз, не чекаючи перемоги, інакше шлях до цієї перемоги може скласти вже не роки, а десятки років. І ще питання, хто переможе…

                             Про автора

Василь Степанович Куйбіда — український політик, громадський діяч, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, президент Всеукраїнської асоціації магістрів державного управління, доктор наук з державного управління, професор, заслужений юрист України. Почесний член Конгресу місцевих і регіональних влад Європи, дійсний член Академії будівництва України (1997), Міжнародної кадрової академії (1998), Української муніципальної академії (1999), Української Академії наук з державного управління (1999), Міжнародної Академії політичного менеджменту (Грузія, з 2018 р.)

Складові біографії:

• Голова Львівської міської ради і міськвиконкому, міський голова Львова (1994-2002 рр.)
• Професор кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Львывського уныверситету (2002-2005 рр.)
• Народний депутат України 5-го та 6-го скликань.
• Радник Президента України
• Міністр регіонального розвитку та будівництва України (12.2007-03.2010 рр.)
• Президент Національної академії державного управління при Президентові Україні (31 серпня 2016 - 4 січня 2023).
• Голова Народного Руху України (15 грудня 2012 року - 28 травня 2017 року)
• Голова консультативної ради Асоціації міст України
• Віце-президент Спілки лідерів місцевих і регіональних влад України.

  Василь Куйбіда,
провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України

 МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД І
ЇЇ ПЕРЕЗАСНУВАННЯ ПІСЛЯ ВІЙНИ

Сьогоднішні пріоритетні завдання модернізації України

Щоб не програти у війні з Московією Україні потрібно провести зміни в державному управлінні, соціальному і духовному житті, в економіці. Їх потрібно проводити нагально і швидко. Завдання цих змін інакші, ніж завдання, які стоятимуть перед повоєнною Україною, але війна фактично увиразнила саме останні і поставила з конечною необхідністю питання проведення глибоких якісних змін. В суспільстві виробилося розуміння того, що при збереженні домінуючих практик, які зробили його слабким, побудувати сильну державу не можливо, а слабка держава не здатна захистити ні себе, ні суспільство, а відтак вони приречені на зникнення. Тому звичайна відбудова чи перезавантаження України після війни цю ситуацію не змінить, а тільки відтермінує її руйнування у майбутньому. Потрібно провести перезаснування України, як держави. Модернізовувати ж державу відповідно до воєнних умов треба негайно. Альтернатива цьому – поразка у довгій війні, геноцид та зникнення України і українців [1-8;50;51]. А після війни державу потрібно перезасновувати, щоб вона, маючи нові якості, могла вистояти в поствоєнному конфлікті з Московією (війна є найгострішою частиною довготривалого конфлікту і завершення бойових дій не означає, що конфлікт завершився, а забезпечити довготривале стримування Московії може тільки добре озброєна Україна, здатна розгромити її чи завдати серйозної шкоди) і бути конкурентоспроможною серед інших держав у світі, що зміниться. Але війна не тільки сформувала у суспільстві таке розуміння. Вона відкрила також і широке вікно можливостей (перше вікно в 2014 році ми змарнували) глибокої модернізації суспільства і перезаснування держави, про необхідність яких з 2004 року говорили тільки окремі науковці.

Вітаємо нового доктора філософії у сфері публічного управління та адміністрування!

А.Орлова

 8 грудня 2023 року в Інституті публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка» відбувся публічний захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» Алли Іванівни ОРЛОВОЇ на тему: «Механізми реалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні». Дослідження підготовлене на кафедрі публічного управління та регіоналістики ІПСУ.

Науковий керівник – Крупник Андрій Семенович, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка».

Голова ради: Саханенко Сєргій Єгорович, доктор наук з державного управління, професор кафедри публічного управління та регіоналістики Національного університету «Одеська політехніка».

Рецензенти:

Виступає А.Крупник 

Колісніченко Наталя Миколаївна, доктор наук з державного управління, професор, завідувач
кафедри соціально-гуманітарних наук, Національний університет «Одеська політехніка»;

Піроженко Наталія Вікторівна, кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики, Національний університет «Одеська політехніка».

Опоненти:

Лопушинський Іван Петрович, доктор наук з державного управління, професор, в.о. завідувача кафедри публічного управління та адміністрування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, заслужений працівник освіти України.

Пухкал Олександр Григорович, доктор наук з державного управління, професор кафедри права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка, заслужений працівник народної освіти України.

Вітаємо усіх учасників захисту із важливим науковим здобутком!

Бажаємо подальших успіхів у дослідженні актуальної теми і втіленні наукових досягнень у практику публічного управління та розвиток громадянського суспільства!     Джерело 
    

Біла Церква - місто Добра: Про громадянське суспільство та програму його розвитку

Біла Церква - місто Добра: Про громадянське суспільство та програму його розв...: 21 листопада 2013 року  у Білій Церкві  відбувся Круглий стіл, на якому вперше була офіційно представлена  Програму сприяння розвитку громадянського суспільства у громаді Білої Церкви. 

Простою мовою, українці, які мають гідність і усвідомлюють себе громадянами, домовляються про правила нового життя у громаді, регіоні, країні. Фактично, створюють нову країну, в якій правила життя визначають не "слуги народу", а сам народ.

 Як бачите, 10 років тому ми спробували почати проектувати цю нову Країну Мрії. І таким проектом мали стати Правила життя, зведені у Програму сприяння розвитку громадянського суспільства у громаді Білої Церкви. А потім уже в новому суспільному договорі. Звичайно, незворотними зміни стануть, коли цей процес охопить усі громади. Усвідомимо себе громадянами та домовимося про нові правила життя - тоді й країна зміниться...

27 жовтня - День української писемності та мови!

     Віктор Евтукшенко                                                                                                          Збільшити